Держава як бізнес. Андрій Коболєв і Нафтогаз

Історія Андрія Коболєва, керівника НАК Нафтогаз, який довше за всіх обіймав посаду. Розповідаємо, як він пройшов шлях від топ-функціонера НАК Нафтогаз та героя скандалів до фігуранта антикорупційних розслідувань, який під час війни збирає гроші на заставу щоб уникнути арешту.

Андрій Коболєв на посаді керівника НАК Нафтогаз

Бойко та Орден Святого Станіслава — як потрапити у Нафтогаз

Родина Коболєвих ще з радянських часів займається нафтогазом. Батько колишнього голови НАК Нафтогаз Андрія Коболєва, Володимир Петрович Коболєв з 1970-х працював в Інституті геофізики ім. Субботіна НАН України. Зокрема, займався вивченням нафтогазоносного шельфу Чорного моря. Тобто знав про керченську нафту, був охоронцем таємниць щодо реальних обсягів корисних копалин та вуглеводнів у Криму. 

З батьківського інституту геофізики почалось знайомство з нафтогазом у випускника Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка Андрія Коболєва. Хоча не в усіх офіційних біографіях чиновника є цей епізод. У деяких джерелах повідомляється що у 1999-2002 роках він працював лише в міжнародній аудиторській компанії PricewaterhouseCoopers.

З 2002 року Андрій Коболєв починає працювати у НАК Нафтогаз. Початку його кар’єри сприяв той самий проросійський політик Юрій Бойко, партнер Дмитра Фірташа, якого пов’язують з російьским гангстером №1 Семеном Могилевичем та топ-функціонером міжнародної хасидської релігійної мережі, бізнесменом Алексом Ровтом.

У часи, коли Коболєв-молодший робив кар’єру під протекторатом клана Бойка, його родина потрапила у скандал. Батько чиновника, Володимир Коболєв був прийнятий до Міжнародного ордену Святого Станіслава та нагороджений відзнакою організації. Це та сама організація, яку колишній спікер Верховної Ради Олександр Мороз назвав "масонською ложою, що керує Україною". Тоді заяву Мороза намагався спростувати ще один член Ордену Святого Станіслава, екс-президент Леонід Кравчук. Він сказав, що орден не є масонською ложою, а навпаки займається позитивною меценатською діяльністю в Україні. Але факт належності родини Коболєвих до організації, в яку входили екс-президент Кравчук, дружина іншого екс-президента Людмила Кучма, екс-прем’єр-міністр Валерій Пустовойтенко та інші політики й бізнесмени, каже про її причетність до неформальних центрів прийняття рішень.

За дивним збігом обставин саме після успіхів старшого Коболєва в ордені Святого Станіслава, молодшого Коболєва було підвищено у структурі НАК Нафтогаз. Після чого Андрій Коболєв брав участь у реструктуризації заборгованості НАК Нафтогаз за єврооблігаціями. За участі Коболєва, старі облігації з доходом 8,12% було замінено на нові з доходом 9,5% через кіпрську офшорну фірму Squire Capital Limited. Ходили чутки, що внаслідок тієї операції статки керівництва НАК Нафтогазу та особисто Коболєва зросли.

Потім, у 2009 році Андрій Коболєв разом з Юлією Тимошенко брав участь у підписанні кабального контракту між НАК Нафтогаз Україна та російським Газпромом. До речі, цей контракт був ґрунтом для скандальних "Харківських угод", укладення яких мало дуже трагічні наслідки для України.

Майже всі роки роботи у НАК Нафтогаз Андрій Коболєв співпрацював з сином лідерки проросійської ПСПУ Наталії Вітренко – Юрієм Вітренком. Вони вважалися нафтогазовим "тандемом" на кшталт сумнозвісної конструкції "путін-медведєв".

У часи Януковича, у 2010-2014 роках Коболєв офіційно пішов з державної служби, але у енергетиці залишився. Андрій Коболєв та Юрій Вітренко у 2010 році почали займатися фірмою ООО "AYA Securities". Фірма існує й зараз, як юридична особа ТОВ "Ейвайей кепітал", бенефіціаром вказаний кіпрський офшор Nestras Holding Limited. Партнер Коболєва Вітренко у 2021 році вказував цей офшор як одне з джерел власних доходів.

А у часи Януковича фірму Коболєва та Вітренка ООО "AYA Securities" пов’язували з шахрайськими схемами заволодіння боргом держпідприємства "Вугілля України" з метою конвертувати ці зобов’язання в дохід приватних осіб і, таким чином, ошукати державу. Але схема не спрацювала.

Цікаво, що фірму ООО "AYA Securities" та її офшор Nestras Holding Limited пов’язують з Леонідом Юрушевим. Цього підприємця називають вихідцем з кримінальних кіл Донбасу, колишнім партнером Ріната Ахметова у дивовижних подіях 90-х, спонсором Арсенія Яценюка та комунікатором між донецькими елітами і Зе!командою.

Цікаво, що саме Яценюка після Майдану-2014 стали називати ініціатором подальшого кар’єрного зростання Андрія Коболєва.

Коболєв — керівник НАК Нафтогаз

Отже, у 2014 році Коболєва, який був причетний до кабального газового контракту 2009 року та наслідків його укладення для Криму та Донбасу, почали рекламувати як "топ-менеджера західного штибу". Після відсторонення явно проросійського Євгена Бакуліна з посади НАК Нафтогаз державну монополію очолив інший не чужий Юрію Бойку фахівець – Андрій Коболєв. Вважається, що лобіював призначення Коболєва у НАК Нафтогаз Арсеній Яценюк.

Згадуємо, що Яценюк починав у Криму разом з "хрещеним батьком" Аксьонова-гобліна Валерієм Горбатовим, якого зараз підозрюють у фінансуванні тероризму. Ще згадуємо, що Яценюк міг й станом на лютий 2023 року співпрацювати з російськими окупантами у Криму. Все це натякає, що під виглядом "прозахідного реформатора" на чолі державної монополії НАК Нафтогаз у 2014 році з’явився лояльний російським чекістам, політикам та нафтогазовим олігархам персонаж.

Шокованому подіями 2014 року суспільству Коболєва одразу презентували як творця двох великих досягнень НАК Нафтогаз: "корпоратизації по західному типу" та "ліквідації залежності від російського Газпрому". Обидві позиції можуть виявитися далекими від дійсності.

"Творець НАК Нафтогаз Бакай довгі роки переховується у росії, – каже "Коментарі" експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко. – Якщо компанія створена колаборантом та зрадником – вона створена з метою допомогти Україні чи навпаки? Щось змінилось після 2014? НАК Нафтогаз колись працював на користь України? Після т. зв. "корпоратизації" були конкретні позитивні зміни для Нафтогазу? Здійснили оптимізацію управлінського апарату та зменшили витрати на керівний персонал та співробітників взагалі?"

Т. зв. "ліквідація залежності від Газпрому" виглядала як реанімація схем на кшталт "Росукренерго" Фірташа – коли за гроші платників податків закупали російських газ у посередників, через що заробляли не тільки російська монополія, а й близький до Кремля та міжнародного криміналу істеблішмент двох країн. Конкретно, під керівництвом Коболєва НАК Нафтогаз почав купувати т. зв. "реверсний газ" — російський газ у європейських фірм. Подейкували, що це схема, налаштована на генерацію "відкатів" та прибутків Коболєву та його покровителям. Зокрема, колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що фірма Trailstone штучно створена урядом Яценюка для брудних оборудок.

Іншого європейського постачальника газу – Noble з англійською реєстрацією пов’язували з нардепом від "Самопомочі" Іваном Мирошниченком.

Отже, ліквідацією залежності від російського газу та відновленням української енергетичної самостійності мав би стати розвиток власного видобутку. Цього у часи Коболєва не відбувалось. Навпаки, над українськими надрами встановлювали контроль іноземці та олігархи. Йшли скандальні процеси навколо фірми "Бурісма", де був "працевлаштований" Ґантер Байден, син Джо Байдена.

У ЗМІ обговорювали нібито конфлікти Коболєва з бізнесменом Ігорем Коломойським. Але саме у часи Коболєва в якості керівника НАК Нафтогаз близький до Януковича функціонер Віталій Хомутиннік та Ігор Коломойський як через спільні, так й через окремі проекти значно збільшили свою присутність у сфері видобутку українського газу.

"Була програма НАК Нафтогаз – зростання видобутку до 20 млрд кубів на рік до 2020 року. Де ці 20 млрд кубів?" – нагадує Юрій Гаврилечко. За офіційними даними, в 2021 році видобуто 12,93 млрд кубів газу.

Попри такі своєрідні результати, на зарплату та забезпечення потреб Коболєва з державного бюджету виділялись значні кошти. Одночасно й в умовно "західних демократичних", й у провладних ЗМІ тих часів голову НАК Нафтогаз усіляко рекламували як ефективного менеджера.

Більше того, Коболєв та його схеми мали підтримку з боку міжнародних інститутів – так у 2015 році НАК Нафтогаз видали кредит у 300 млн доларів від ЄБРР за умови подальшої корпоративної реформи. Уряд Яценюка підтримав позицію ЄБРР попри "окрему думку" міністра енергетики тих часів Демчишина.

Виявилось, що західні партнери фінансували та захищали дуже сумнівні процеси, які, попри гучні заяви, не принесли жодної користі українцям.

"НАК Нафтогаз – це майно, яке належить всім громадянам України, – пояснює Юрій Гаврилечко. – Але при цьому НАК Нафтогаз не виконує свої функції – не приносить користі громадянам України. При цьому результати корпоративної реформи Нафтогазу дуже дивні. Зокрема, наглядові ради впроваджуються в компаніях з великою кількістю міноритарних акціонерів, які самі по собі не можуть впливати на рішення правління компанії. Щоб такі акціонери внаслідок рішень правління, наприклад, не залишились без дивідендів й потрібна наглядова рада. Яка у своїй діяльності не залежить від менеджменту компанії та залежить лише від акціонерів. У НАК Нафтогаз акціонер – Уряд, який сам по собі зобов’язаний діяти в інтересах громадян України. Тоді від кого незалежна наглядова рада НАК Нафтогаз? Навіщо вона там потрібна? Склалась ситуація, що у процесі псевдокорпоратизації з’явились члени наглядової ради, які не залежать від акціонерів". 

Особливо показова у наглядовій раді НАК Нафтогаз часів Коболєва постать Юлії Ковалів. Це дружина Яреми Коваліва, екс-голови Держрибагентства часів Порошенка. Ярема Ковалів у 2014 році працював у Гілара Тедера та у березні 2014 року відкривав ТЦ "Південна галерея" у Сімферополі – навряд чи це було можливо без таємних домовленостей з "зеленими чоловічками". Потім ТЦ "Південна галерея" використовувався окупантами для брудних фінансових операцій. Жодної правової оцінки щодо можливої співпраці родини Ковалів з російськими окупантами надано не було.

Тобто, за гроші платників податків під керівництвом Коболєва в НАК Нафтогаз відбувались процеси, відверто шкідливі для платників податків. Попри це, статки Андрія Коболєва у часи його роботи в нафтогазовій монополії швидко зростали.

Починав чиновник з доходу 769,5 тис гривень у 2014 році. Того ж року Коболєв задекларував земельну ділянку 1204 кв. м. у Києво-Святошинському районі та житловий будинок 272,5 кв. м. Також голова НАК Нафтогаз повідомив, що володіє автомобілями Porsche Cayenne 2007 року і Mercedes-Benz 2008 року та має водний засіб. У сім'ї Коболєва в 2014 році був задекларований також автомобіль Lexus LX570. В декларації було вказано, що держслужбовець з родиною разом мають 53672,29 гривень заощаджень.

К 2016 року офіційні доходи Коболєва на держслужбі зросли у 19 разів. Так, згідно з його декларацією, у 2016 році голова НАК Нафтогаз отримав 19,3 млн гривень зарплати та інших доходів за трудовою угодою, сплатив з цього 3,5 млн гривень податку. Відомості про житло з декларації-2016 зникли. Залишились без змін дані про техніку Коболєва - Porsche Cayenne S, Mercedes-Benz GL550, водний скутер Bombardier Sea-Doo RXP-225.

Вже у 2017 році Андрій Коболєв відмовився розповідати суспільству про власні доходи та не оприлюднив декларацію.

Навколо голови НАК Нафтогаз почали спалахувати скандали – журналісти знаходили в нього незадекларований люксовий маєток вартістю 1 млн доларів на березі Київського моря. Ця історія не отримала продовження та правової оцінки. Також без наслідків скінчилась історія, коли Андрій Коболєв спробував за гроші платників податків придбати собі броньований Mercedes-Benz W221 S600 за 5,1 млн гривень. Після публікацій про це у ЗМІ тендер скасували.

Потім у ЗМІ публікували чутки, що тільки за 2016 рік Коболєву та його колегам негласно видали по 13 млн гривень премії.

У 2018 році навколо Андрія Коболєва спалахнув ще один скандал – ДФС наклала на НАК Нафтогаз штраф у 8,3 млрд гривень за нюанси розмитнення російського газу у 2015 році. Цю подію пояснювали конфліктом між прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та Андрієм Коболєвим. Історія нічим не скінчилась крім того, що голову НАК Нафтогаз почали називати партнером на той час президента Порошенка у кулуарній коаліції проти Гройсмана.

Поразка Порошенка на виборах 2019 року не вплинула на позиції Андрія Коболєва. Він хизувався тим, що отримує велику зарплату, "понад сім цифр після коми", розмір якої назвати відмовився.

У 2020 році повідомлялось, що Коболєв отримав від держави 347 млн гривень. З огляду на розглянуту реальну суть корпоратизації НАК Нафтогаз та реальні результати діяльності компанії дуже своєрідним виглядає й нарахування 610,1 млн гривень всім членам правління структури у 2020 році.

Стокгольмський арбітраж та його наслідки для НАК Нафтогаз

Верхівкою кар’єри Коболєва вважається т. зв. "Стокгольмський арбітраж", коли НАК Нафтогаз виграв у грудні 2017 та лютому 2018 справу проти російського Газпрому. Газпром визнали винним Нафтогазу 2,56 млрд доларів, при цьому російська кампанія відмовилась сплачувати ці гроші.

За "Стокгольмський арбітраж" Коболєв отримав премію 10 млн доларів. Взагалі, його багаторічна діяльність у якості держслужбовця дозволила чиновнику стати дуже заможною людиною. Це відбувалось на фоні того, що саме через маніпуляції з нафтою та газом Кремль чинив політичний та економічний тиск на Україну. Саме у нафтогазовій галузі працює значна частина діячів, для яких залежність української економіки від російських енергоносіїв – прибутковий бізнес. Якби риторика постмайданної влади – покровителів Коболєва щодо прагнення незалежності від росії була правдою, робота НАК Нафтогаз була б іншою. Слідчі можуть підтвердити, що завдяки доступу до внутрішньої інформації та проведенню внутрішнього аудиту у великій державній компанії можна притягнути до відповідальності колишніх фахівців. Але у часи Коболєва на посаді голови НАК Нафтогаз нічого не було зроблено для надання правової оцінки клану Бойка, їх зв’язкам та діяльності державної монополії в цілому.

"Нафтогазу не повинно бути, – каже "Коментарі" кандидат наук з держуправління Сергій Доротич. – Про це говорили й наші зовнішні партнери. Треба перейти на нормальну прозору модель. Нафтогаз як надбудова – це зайві витрати з бюджету. Зарплати та премії Коболєву та його оточенню – це марнотратство бюджетних коштів. Нафтогаз запам’ятався лише піар-акціями. Незрозуміло виглядають а-ля патріоти, які закликають збирати гроші на завдаток Коболєву. В нього величезні премії та зарплати, він сам може сплатити ці гроші. Взагалі корпоративна модель, як у Нафтогазі, шкідлива для держави. Усі ці наглядові ради – це інструмент, щоб прем’єр-міністр перекладав на них з себе відповідальність".  

1 березня 2023 року апеляція ВАКС призначила Коболєву завдаток у 229 млн гривень у справі з зловживання службовим становищем – коли Коболєв у якості голови НАК Нафтогаз у 2018 році сам собі узгодив виплату премії у 10 млн доларів за виграш Нафтогазом у Газпрома арбітражу у Стокгольмі. Ця сума менш, ніж доход Коболєва за 2020 рік. Але у соцмережах розпочалась кампанія у захист колишнього голови НАК Нафтогаз. Дружина Коболєва, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді та інвестбанкір Ігор Мазепа закликали збирати гроші на заставу для екс-чиновника.

Показово, що Мазепа пов’язаний з кейсом часів Януковича Franklin Templeton – цієї компанії продавали державні борги України. Потім Мазепу називали "гаманцем Порошенко". З огляду на біографію Коболєва, Мазепа, у ролі його головного публічного захисника, виглядає символічно.

"Цей збір коштів – це смішно! – каже "Коментарі" політолог Володимир Фесенко. – Сума завдатка відповідна рекордній премії, яку Коболєв отримав як голова державної компанії. Він сам може заплатити ці гроші, якщо впевнений у власній правоті. Це ж не конфіскація – це завдаток. Прибічники Коболєва краще б на потребу фронту збирали гроші".

"В Україні не було прецедентів, коли б людина рангу міністра чи голови державної монополії отримала б реальний строк за гратами, — говорить к.е.н. Віктор Гольдський. І навряд Коболєв стане першим. А тому і сам інститут державного менеджменту є неефективним. Складається враження, що людей підбирають за певними критеріями – вмінням робити, що тобі "старші" кажуть, і не задавати питань. Може саме тому жоден менеджер з тих, хто керував українськими державними компаніями, не знайшов себе у бізнесі. Я не можу пригадати жодного "видатного реформатора", якого б великий приватний бізнес запросив до себе на роботу на співставні гроші з його зарплатнею на службі у держави. А про що це говорить?! Або такі "менеджери" занадто переоцінені державою, або вони геть нічого не розуміють в реальній економіці і не цікаві бізнесу в якості ТОП-керіників".

Цікаво, що напередодні оголошення підозри Андрій Коболєв зустрічався з головою ОП Андрієм Єрмаком. Повідомляється, що чиновник пропонував колишньому голові посаду радника, але Коболєв відмовився, погодившись лише на роль неформального радника.

Поки що кейс Коболєва виглядає як політична вистава, з метою відволікти увагу від реальних проблем у нафтогазовій галузі та економіці країни загалом.

Є ймовірність, що відбувається ребрендінг – увагу суспільства захопили імітацією переслідування старих нафтогазових генералів, а у цей часів перезавантажують систему під потреби діючої влади.

Нагадаємо, на початку 2020 року американські фахівці підготували для президента США Дональда Трампа доклад, в якому зазначалось, що Україна – перша в Європі за запасами нафти. Тобто, було враховано й Керченське родовище. Трамп тоді спитав: "Чому в Україні немає грошей, якщо є нафта?"