Рубрики
МЕНЮ
Недилько Ксения
Зима 2024–2025 років стала однією з найтепліших за останні десятиліття. Здавалося б, це мало б зменшити витрати українців на опалення. Але в дійсності платіжки за комунальні послуги залишилися високими, а в деяких регіонах навіть зросли. Але висока вартість у платіжках не обмежується лише опаленням. У 2025 році зросли також тарифи на водопостачання, водовідведення, гарячу воду, обслуговування будинків і вивезення сміття. А розбіжності між регіонами — іноді разючі. "Коментарі" спробували розібратися, чому комунальні тарифи зростають та в чому причина їх нерівномірності.
Ілюстративне фото
Якщо порівнювати тарифи на теплопостачання у різних містах, то стає очевидним — єдиної логіки у формуванні цін немає. Наприклад, у Львові тариф за гігакалорію стартує з 1019,31 грн і може сягати 2214,82 грн, але платіжка за квадратний метр тут одна з найменших — від 26,63 до 32,15 грн. В Івано-Франківську навпаки: при тарифі в 1285,06 грн за гігакалорію, квадратний метр обходиться в рекордні 49,17 грн.
У Хмельницькому — схожа ситуація. Гігакалорія коштує від 1597,73 до 1866,24 грн, а от оплата за квадрат — до 52,80 грн. У Дніпрі ж коливання особливо відчутні: тариф за гігакалорію — від 1362,80 до 1741,32 грн, а вартість опалення одного квадратного метра — від 37,79 до 80,04 грн. Це — найбільший розрив серед усіх обласних центрів.
У Києві ситуація більш стабільна: від 1408,27 до 1654,41 грн за гігакалорію, а квадратний метр опалення коштує від 35,67 до 38,50 грн. У той час як в Одесі встановлено фіксований тариф — 1813,94 грн за гігакалорію та 30,76 грн за квадрат.
Найвищі показники зафіксовано у Сумах (до 2939,18 грн за гігакалорію) і Чернігові (до 2777,43 грн). Але й тут квадратний метр в межах норми — 43,90 та 42,23 грн відповідно. "Це свідчить про різні підходи до розрахунку нормативів споживання тепла і стану інфраструктури", — пояснює економіст Олег Пендзин.
Цікавим є приклад Кременчука, де мешканці платять за опалення за трьома різними тарифами. Загальний тариф — 2040,44 грн за гігакалорію, але є будинки, де встановлено автономні системи. Наприклад, на вулиці Європейській, 68-а тариф становить 1319,63 грн, а в кварталі 101, 10-Б — ще менше: 1297,75 грн.
"Різниця у 750 гривень на гігакалорії — це не просто цифра. Це кількасот гривень щомісячної економії для родини", — коментує ситуацію керівник ОСББ Віктор Ковальчук.
Навіть у межах одного міста платежі можуть серйозно відрізнятися. Так, у Горішніх Плавнях дві однакові трикімнатні квартири (67 кв. м), одна з яких у будинку під управлінням КЖРЕПу (Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство), а інша — в ОСББ, продемонстрували різницю в платіжках за січень 2025 року у 650 грн. У першому випадку — 2607 грн, у другому — 1961 грн. В Одесі три схожі за площею двокімнатні квартири (48–49 кв. м) теж дали різні платіжки: 1149 грн, 1235 грн і 1766 грн за січень місяць. При цьому у всіх трьох будинках були лічильники.
"При формуванні ціни ключову роль відіграє не тариф, а форма управління будинком. В ОСББ мешканці мають більший контроль і можливість встановити регулятори подачі тепла. У КЖРЕПах ситуація часто інша — опалення подається без урахування погодних умов", — зазначає Пендзин.
"Відсутність балансу між тепловтратами, якістю вікон, утепленням будинку та фактичним споживанням робить порівняння надзвичайно складним", — констатує економіст.
Тарифи на воду у 2025 році також демонструють суттєві відмінності між регіонами, і це відчувається в кожній платіжці. У столиці, Києві, мешканці сплачують 30,38 грн за кубометр холодної води, а за водовідведення — 25,62 грн. Гаряча вода обходиться найдорожче — 97,85 грн за кубометр. Львів’янам трохи пощастило: холодна вода у них коштує 25,32 грн, водовідведення — 21,16 грн, а гаряча вода — 94,50 грн.
У Дніпрі тарифи схожі: холодна вода — 27,90 грн, водовідведення — 23,50 грн, а за гарячу воду доведеться викласти 96 грн. Харків’яни платять 28,47 грн за холодну воду, 24,18 грн за водовідведення і 98,20 грн за гарячу. В Одесі ситуація виглядає трохи краще: 26,74 грн за кубометр холодної води, 22,71 грн за каналізацію та 92,10 грн — за гарячу воду.
Як бачимо, навіть незначна різниця у тарифах може суттєво впливати на загальну суму в рахунках, особливо в багатодітних або великих сім’ях.
За словами експерта Інституту енергетичних стратегій Юрія Корольчука нерівномірність тарифів у різних містах України та їх подальше підвищення залежить напряму від компаній-постачальників, які несуть втрати, які потрібно покривати, і вони їх закладають у ціну для населення. Якби компанії могли провести модернізацію, відремонтувати труби, то тарифи не були б такими високими, стверджує експерт.
Не менш відчутними для гаманців українців стали витрати на утримання будинків та вивіз побутових відходів. Так, у Києві на початку 2025 року плата за обслуговування будинків і прибудинкової території зросла майже удвічі: тепер за квадратний метр житла мешканці столиці платять від 7,50 до 12,80 грн — усе залежить від типу будинку та набору послуг. Причина такого різкого подорожчання полягає в тому, що нещодавно в Києві провели конкурси на обслуговування багатоповерхівок. До повномасштабної війни вони були прописані законодавчо і їх проводили по тих будинках, мешканці яких свого часу не створили ОСББ. Також, у 2025 році за вивезення сміття кияни сплачують 35,50 грн з кожної зареєстрованої особи.
У Львові обслуговування будинків дешевше — від 6,20 до 10,30 грн/м², а за сміття мешканці платять 33,10 грн. У Дніпрі ці суми становлять відповідно від 6,80 до 11,90 грн за квадратний метр і 36,75 грн з особи. В Одесі тариф за утримання будинку коливається від 6,50 до 11,10 грн/м², а сміття обійдеться в 32,40 грн. Харків’яни платять 7,00–11,00 грн за квадратний метр обслуговування та 31,80 грн з людини за вивезення сміття. Таким чином, навіть у межах одного типу послуги — наприклад, вивозу відходів — різниця між містами може сягати кількох гривень, що особливо відчутно для великих родин або мешканців багатоквартирних будинків.
Формування тарифів на комунальні послуги — це складний процес, який враховує безліч факторів: від вартості газу й електроенергії до рівня зношеності тепломереж. Проте експерти наголошують: головним чинником має стати ефективність використання коштів.
"Там, де є облік, регулювання— платять менше. Усе залежить від господаря будинку", — наголошує голова Асоціації енергоаудиторів України Михайло Герасименко.
Також має значення, хто є постачальником послуги. У містах, де діє монополія, мешканці мають менше можливостей для контролю за ціноутворенням. Водночас створення ОСББ, енергоаудит і модернізація дають реальні результати.
Тому сьогодні головне завдання для громад — не просто зменшити цифри в платіжках, а змінити підходи до управління будинками. Лише так Україна зможе перейти до справді справедливих і обґрунтованих тарифів.