Державний Нафтогаз як бізнес. Юрій Вітренко

НАК Нафтогаз – це не тільки одна з найбільших державних монополій, але й одна з найбільших "годівниць" для прийшлих людей. Зараз в суді з’ясовується, яким чином за кошти платників податків дуже заможною людиною став Андрій Коболєв. Але чомусь уникає уваги багаторічний партнер Коболєва по роботі в НАК Нафтогаз, голова цієї державної монополії у 2021-2022 роках Юрій Вітренко. Розповідаємо історію його відносин з державою.

Успіхи Вітренка Юрія у Нафтогазі

"Соросівський хлопчисько" Вітренко

Юрій Вітренко – це виходець з номенклатури, у деяких ЗМІ його називали "радянським мажором". Він народився у 1976 році у родині економістів. Його батько був фахівцем радянського Держплану, потім працював в міністерстві економіки України, навіть обіймав посаду заступника міністра економіки в Уряді Юлії Тимошенко(2008-2009). Мати, Наталія Вітренко – лідер одіозної, вже забороненої Прогресивної соціалістичної партії України. Цікаво, що ПСПУ свого часу фінансував Макс "Скажений" Курочкин, та взагалі політична сила мала відносини з російською ОЗУ "Лужниківська". Ці діячі багато років контролювали значну частину обленерго України, а у 2020-2022 роках вважалась головним партнерами Зе!команди в азартному бізнесі.

У такому середовищі й зростав Юрій Вітренко. Вищу освіту він отримав у Київському національному економічному університеті за спеціальністю "міжнародна економіка". Під час навчання проходив практику в ПАО "Укрінбанк", а також, їздив у США, в Університет науки та техніки Айови. Після вишу Вітренко почав кар’єру в міжнародній аудиторській фірмі PricewaterhouseCoopers. Там познайомився з Андрієм Коболєвим, з яким вони далі складуть "тандем" всередині клану проросійського нафтогазового топ-функціонера Юрія Бойка.

Ще на початку кар’єри в аудиторській фірмі Юрій Вітренко деякий час за сумісництвом працював науковим співробітником в Інституті економічного прогнозування НАН України.

PricewaterhouseCoopers у деяких колах вважається союзною міжнародному фінансовому спекулянту Джорджу Соросу організацією. Є точка зору, що саме під час праці в аудиторській фірмі Вітренка й запросили у коло т. зв. "соросят". Вважається, що праця у PricewaterhouseCoopers зіграла важливу роль у тому, що Юрій Вітренко та його партнер Андрій Коболєв на майже два десятиріччя потрапили на провідні посади у нафтогазовій галузі України. Подейкують, що протекцію Коболєву та Вітренко склала їх колега по PricewaterhouseCoopers – сестра заступника голови правління НАК Нафтогаз Олександра Ковалко, зятя Анатолія Кінаха. Отже, майбутні нафтогазові генерали, які після 2014 року прийшли до найвищих посад на постмайданній риториці про "європейські стандарти" та "шкідливість кумівства", самі могли потрапити у владу через кулуарні протекції.

На початку кар’єри Юрій Вітренко працював у НАК Нафтогаз не безперервно. Залишав монополію на кілька років. Їздив у Європу вивчати тонкощі злиття та поглинання компаній Східної Європи, України та росії.

У 2006 році повернувся у НАК Нафтогаз в якості головного радника голови правління, потім трохи відійшов у тінь, але зберіг вплив – на кілька років став позаштатним радником голови правління НАК Нафтогаз. Зберігав посаду попри зміну керівного складу державної монополії, у томи числі консультував керівництво Нафтогазу й у часи Януковича.

Одночасно з діяльністю у державній монополії, Юрій Вітренко у 2008 році став одним з керівників фонду приватних інвестицій "Амстар Європа", штаб-квартира якого у США. Найгучніший проект цієї компанії Вітренка – скупка землі біля траси Київ-Житомир з метою побудови логістичного центру та елітного котеджного містечка. 

З часом Юрій Вітренко став достатньо заможною людиною, при чому значну частку своїх статків він здобув саме завдяки державній службі, за рахунок платників податків.

У часи Януковича виявилось, що "генерал нафтогазової галузі" близький не тільки до клана Бойка та "соросят", а й до деяких "старих олігархів" — до Леоніда Юрушева, який, дивним чином зберігає вплив за будь-якої влади. Наприклад, при Зеленському Юрушева називають бенефіціаром проекту з приватизації українських лісів.

Конкретно, у 2010 році Андрій Коболєв та Юрій Вітренко почали займатися фірмою ООО "AYA Securities". Фірма існує й зараз, як юридична особа ТОВ "Ейвайей кепітал", бенефіціаром вказаний кіпрський офшор Nestras Holding Limited. Вітренко у 2021 році вказував цей офшор як одно з джерел власних доходів.

У 2010-2014 роках ООО "AYA Securities" пов’язували з спробами заволодіти боргом держпідприємства "Вугілля України" з метою конвертувати ці зобов’язання в дохід приватних осіб і, таким чином, заробити на державі. Але схема не спрацювала.

Фірму ООО "AYA Securities" та її офшор Nestras Holding Limited пов’язують з Леонідом Юрушевим. Цього підприємця називають вихідцем з кримінальних кіл Донбасу, колишнім партнером Ріната Ахметова у подіях 90-х, спонсором Арсенія Яценюка та комунікатором між донецькими елітами та Зе!командою. 

Цікаво, що саме Яценюка після Майдану-2014 вважають ініціатором подальшого кар’єрного зростання партнера Юрія Вітренка — Андрія Коболєва, а також, й самого Вітренка. 

Вітренко після Майдану-2014

Найбільш зіркові події у кар’єрі Юрія Вітренка відбулись у 2014-2022 роках. Вітренко отримав посаду штатного радника голови НАК Нафтогаз Коболєва, при цьому його сприймали як одного з топ-функціонерів державної монополії.

Суспільству у цей же час почали продавати красиву картинку реформ у нафтогазовій галузі.

"У тому, що нафтогазова галузь України зараз перебуває у такому стані провідну роль зіграли Андрій Коболєв та Юрій Вітренко, – каже "Коментарі" експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. – Коли вони прийшли до влади, то отримали велику держкомпанію з деякими дисбалансами, які виникли у результаті політики попереднього керівництва. Від нового топ-менеджменту НАК Нафтогаз очікували покращення системи корпоративного керування, прозорості, звітності перед суспільством. Ще покращення ситуації з закупками – це питання на мільярди гривень. Також перед Коболєвим та Вітренком стояла офіційна стратегічна задача – анбандлінг. Тобто створення на базі НАК Нафтогаз трьох нових структур – з видобутку,  транспортування та з продажу". 

"В рамках першої структури, видобувної, існувала програма "20/20" — тобто мета підвищити в Україні до 2020 року видобуток власного газу до 20 млрд кубів на рік, – продовжує Олексій Кущ. – Очікувалось, що Україна вийде на профіцит по газу, або, як мінімум, буде повністю задовольняти власними ресурсами внутрішні потреби. Другою задачею було створення в Україні газового хабу. Такого, щоб ціни на газ не були прив’язані до німецького Дюссельдорфу або голландських хабів, а навпаки, були прив’язані до цінових індикаторів українського хабу. Це мав би бути найбільший східноєвропейський хаб, у роботі якого б брали участь великі  західні та національні трейдери. Також була задача створити альтернативні маршрути постачання газу в Україну – наприклад термінал для прийому скрапленого газу в Одесі за умов домовленостей щодо проходження газовозів через Босфор".

Олексій Кущ пояснює, що за умов вирішення стратегічних задач НАК Нафтогаз, необхідність у цієї надбудові відпала би. При такому розвитку подій Коболєв та Вітренко завершували б цей етап власної кар’єри у якості великих реформаторів.

Але вони навіть не міняли багаторічні тіньові схеми.

"Багато років у НАК Нафтогаз власний український газ йшов на внутрішні потреби, – каже "Коментарі" політичний та економічний експерт Борис Кушнирук. – При цьому, не було обліку скільки конкретно споживачів, скільки конкретно газу фактично споживали. Обсяги крадіжок на цієї схемі – 1-1,5 млрд доларів на рік. При Вітренко та Коболєві нічого не змінилось. Нічого не змінилось й після них".

"В реальності, робота Коболєва та Вітренка у НАК Нафтогаз скінчилась тотальним провалом, – каже Олексій Кущ. – Не вирішили навіть тактичну задачу – впровадження прозорості, налагодження ефективності закупок. Не було чіткої звітності перед громадськістю. Під виглядом реформи корпоративного управління обмежились лише появою іноземців у наглядовій раді. Програма "20/20" повністю провалена, попри витрати на неї 40 млрд гривень. Україна залишилась дефіцитною, навпаки зменшився власний видобуток. У часи Вітренка та Коболєва була дуже загадкова справа – технологічні втрати 1,5 млрд кубів газу. Газовий хаб не з’явився. Ніяких альтернативних маршрутів постачання газу не з’явилось. Організували "віртуальний реверс", ніякого фізичного реверсу не відбулось. Склалось враження, що метою було зниження ринкової ціни "Укргазвидобутку", щоб інвесторам було зручніше придбати актив. Чи було це справжньою метою, чи це побічний результат реформ колишнього топ-менеджменту НАК Нафтогаз так і залишилося таємницею".

В українських ЗМІ неодноразово публікувались припущення, що після 2014 року нафтогазову галузь України в цілому мав намір взяти під контроль міжнародний фінансовий спекулянт Джордж Сорос. Непрямим підтвердженням були новини про те, що керівники НАК Нафтогаз їздили у Лондон радитися з Соросом.

"Коболєв та його команда, у тому числі Вітренко, прийшли керувати НАК Нафтогаз не самі по собі, а як частина гри великих транснаціональних корпорацій, інтереси яких представляв мільярдер Сорос. Планувалось, що в їх інтересах буде здійснено приватизацію газотранспортної системи, українських газовидобувних компаній та системи збуту газу. Саме на це й працював Коболєв. Його присутність на посаді буде казати про те, що проект Сороса продовжує здійснюватися навіть за умов зміни влади в Україні", – писав у 2019 році сайт "Укррудпром".

Й дійсно, після поразки Порошенка та приходу у владу Зе!команди на чолі НАК Нафтогаз залишився Андрій Коболєв, якого потім змінив Юрій Вітренко.

Кар’єра та статки Юрія Вітренка

Як повністю самостійного гравця, а не як члена команди Коболєва Юрія Вітренко слід розглядати з 2018 року. Він отримав посаду комерційного директора НАК Нафтогаз. Цьому не завадив черговий скандал з посадовцем – поява у ЗМІ новини, що Вітренко перевів дружині у Ліхтенштейн 1 млн 900 тис євро та 2 млн 900 тис доларів США. Повідомлялось, що це гроші, отримані за перемогу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі. Це було оцінкою від топ-реформатора часів Порошенка усім реформам 2014-2018 років – чиновники не довіряють створеній ними ж системі.

Ще у 2018 році сталась подія, майже не помічена громадськістю – топ-менеджмент НАК Нафтогаз закупив у китайської Sichuan Honghua Petroleum Equipment Co бурового обладнання на 53,3 млн доларів. Це в умовах, що Китай є стратегічним партнером країни-агресорки РФ та навпаки, противником нашого стратегічного партнера США. Також це небезпечно тим, що китайське обладнання може використовуватися для промислового шпигунства – як крани у портах США. В цьому можна побачити й ознаки корупційної складової. Нагадаємо, що Вітренко та Коболєв потрапили у систему НАК Нафтогаз по протекції родини Ковалка – родичів прем’єр-міністра Анатолія Кінаха. Так от, того ж 2018 року структури, начебто пов’язані саме з родинами Кінахів та Ковалка за підтримки президента Порошенка просували проект будівництва швидкісної залізниці з Китаю в Україну.

Тайні та явні скандали 2018 року не похитнули позиції Вітренка у владі, тому він впевнено пішов проти свого багаторічного партнера Коболєва. А саме, Юрій Вітренко склав службову записку, в якій йшлось про наявність ознак корупції – продаж газу за заниженою ціною компанії "ЕРУ трейдинг", якою раніш керував голова газового напрямку НАК Нафтогаз Андрій Фаворов. Також Вітренко тоді прямо звинуватив топ-менеджмент державної корпорації на чолі з Коболєвим у неефективній політиці щодо промислових споживачів газу.

"Вітренко та Коболєв були на рівних, коли починали разом роботу у НАК Нафтогаз та заглядали у рота Бойка, – каже "Коментарі" голова Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. – Вони перестали бути "тандемом" після того, як Коболєв побув керівником Вітренка. Вітренко розумів, що відносини вже не ті, заздрив".

Всі ті скандали не отримали продовження. Коболєв та Вітренко залишились на своїх посадах, попри зміну влади в країні на президентських та парламентських виборах 2019 року. Юрій Вітренко підсилив позиції – з квітня 2019 обійняв посаду голови наглядової ради Укрнафти. Тобто, співпрацював з лояльною до олігарха Ігора Коломойського командою менеджерів Укрнафти. У сучасних провадженнях СБУ щодо можливості порушень в Укртатнафті з боку близьких до Коломойського фахівців прізвище Вітренка поки що не фігурує.

У травні 2020 року Юрій Вітренко звільнився з НАК Нафтогаз з метою розвивати власну політичну кар’єру. У ЗМІ екс-чиновника називали новим фаворитом Володимира Зеленського та Андрія Єрмака, які бачили його в уряді – галузевим віце-прем’єр-міністром та міністром енергетики. У грудні 2020 року кандидатуру Вітренка подали у Верховну Раду, через що він опублікував декларацію про доходи.

З’ясувалось, що у 2019 році він отримав 53,25 млн гривень зарплатні в НАК Нафтогаз та ще 2,23 млн гривень як голова наглядової ради Укрнафти. Тоді ж повідомлялось, що Вітренко отримав за перемогу над російським Газпромом у Стокгольмському арбітражі премію 6 млн доларів.

17 грудня Верховна Рада України не підтримала призначення Юрія Вітренка віце-прем’єр-міністром — міністром енергетики. Це був один з перших гучних програшів голови ОП Андрія Єрмака. Тому, попри відмову парламенту, Вітренка все ж таки призначили міністром енергетики – у якості виконуючого обов’язки. Але 28 січня 2021 року Вітренка знову не підтримали депутати. Тоді Єрмак у ЗМІ заявив, що з третьої спроби Вітренка все ж таки призначать в Уряд, мовляв, на Банковій його вважають найкращим кандидатом.

Проте, Вітренко й далі залишився лише "в.о.". 31 березня 2021 чиновник подав декларацію, в якій вказав, що отримав за 2020 рік від НАК Нафтогаз 284,6 млн гривень – це за 6 місяців. Ще чиновник вказав 1 млн грн "іншого додаткового блага" від "Нафтогазу", 1,4 млн грн гонорарів від ПАТ "Укрнафта" — як голові правління, і 1,2 млн грн відсотків по депозитам у банках. З’ясувалось, що Вітренко володіє облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) на 148,4 млн грн. На рахунках в банку у нього станом на кінець березня 2021 року було майже 899 тис грн, 2,95 млн доларів США і 13 тис. євро. На рахунках його дружини — Ірини Вітренко-Шафранової — 3,7 млн доларів США 222 тис. євро і 42 тис. фунтів стерлінгів.

На дружину Вітренка було записано три автомобілі: Tesla Model X (2017 року випуску), Wolkswagen Golf Plus (2008) і Range Rover Evoque (2014 року).

У графі "цінне рухоме майно" Юрій Вітренко в 2021 році вказав годинник Patek Philippe, вартістю 159 796 грн.

Також з декларації відомо, що Юрій Вітренко володіє квартирою у Києві площею 124 кв. м7, придбаною у 2021 році. Дружина Вітренка має у власності квартиру у Києві 58 кв. м. Ще на дружину Вітренка та дітей подружжя у частках записана квартира 99 кв. м. теж в столиці України і окремо на Юрія Вітренко ще з 1996 року записана столична квартира 70 кв. м.

Повідомляється, що діти Вітренка володіють квартирою 298 кв. м. в Німеччині, яка здається в оренду. На дружину екс-чиновника записано нежитлове приміщення 359 кв. м. в Києві, яке також здають в оренду.

Це була найбільш повна декларація чиновника. Невідповідність результатів НАК Нафтогаз за багато років роботи Вітренка у корпорації його бонусам від державної монополії, не завадили поверненню діяча у структуру. Несподівано був звільнений Андрій Коболєв, а з 29 квітня 2021 року Юрій Вітренко став новим головою правління НАК Нафтогаз. У червні Національне агентство з запобігання корупції(НАЗК) назвало призначення Вітренка у Нафтогаз незаконним. Проте Окружний адміністративний суд Києва на чолі з Вовком скасував припис НАЗК.

Вже під час сучасного етапу війни з росією, у квітні 2022 року Уряд Шмигаля продовжив контракт з Вітренком в якості голови НАК Нафтогаз ще на рік. Попри те, що 9 лютого 2022 року, напередодні широкомасштабного російського вторгнення, Верховний суд постановив скасувати контакт з Вітренком.

Але вже 1 листопада 2022 року чиновника звільнили з посади – у кулуарах казали, що через конфлікт безпосередньо з прем’єр-міністром Шмигалем.

Поступове встановлення контролю над облгазами чиновниками з зони впливу голови ОП Андрія Єрмака та початок гучного судового процесу проти колишнього голови НАК Нафтогаз Коболєва сигналізує про нестабільність у галузі. На думку експертів, такими публічними подіями влада намагається відволікти увагу суспільства від серйозних проблем.

"Справа Коболєва — це порожній піар, – каже Олександр Охрименко. – Скінчиться тим, що її закриють за відсутністю складу злочину. Коли справу порушують – багато телекамер. Коли припиняють – це відбувається у тиші. Треба розуміти, що рішення щодо нагороди Коболєва премією приймала наглядова рада. Тобто рішення було колегіальним. Половина наглядової ради Нафтогазу іноземці, які зараз за кордоном. Якщо правоохоронці звернуться до них за показами вони у відповідь просто відправлять їх подалі".

Скільки Юрій Вітренко заробив у якості голови правління НАК Нафтогаз поки що невідомо, тому що інформація про статки держслужбовців засекречена через військовий стан. Та й взагалі станом на сьогодні не видно політичної волі Зе!команди захищати інтереси України в нафтогазовій галузі та давати правові оцінки багаторічній діяльності НАК Нафтогаз, який, на думку експертів, усю історію власного існування був головною годівницею будь-якої владної команди.